Опис досвіду

ОПИС   ДОСВІДУ  РОБОТИ МЕТОДИСТА

КЗ «ЦЕНТР  ДИТЯЧОЇ  ТА  ЮНАЦЬКОЇ

ТВОРЧОСТІ»

ДОЛІД КАТЕРИНИ ІВАНІВНИ

І. Загальні відомості

Прізвище, ім’я, по батькові	Долід Катерина Іванівна
Освіта, назва закладу, який закінчила	вища,Рівненськийдержавний гуманітарний університет
Спеціальність	Історія, практична психологія
Кваліфікація
Посада	методист
Педагогічний стаж	7
Стаж роботи в ЦДЮТ	7
Стаж роботи на посаді методиста	4
Атестація	Не атестувалась
Кваліфікаційна категорія	Спеціаліст
Курсова перепідготовка	2015 рік, РОІППО
Електронна скринька	Dolid_k@ukr.net
Блог	http://katerinadolid.blogspot.com/

ІІ. Робота над науково-методичною проблемою 2016-2017 навчальний рік  

Проводилася робота над науково-методичною проблемою  «Розвиток творчих компетентностей вихованців в умовах позашкільного закладу» .

В цей час здійснювалася така діяльність:

1.Комплексне обговорення творчої діяльності керівників гуртків.

2. Популяризація творчого потенціалу педагогічних працівників.

Проведення майстер-класів для педагогів селища та району.

3. Аналіз роботи по створенню сприятливого мікроклімату в колективі.

4.Вивчення й аналіз діагностування рівня вихованості, творчого розвитку учнів.

5.Перевірка дієвості структурної моделі розвитку творчої особистості педагогів та вихованців у навчально-виховній діяльності ПНЗ.

6. Конструювання окремих форм організації навчально-виховного процесу: розробок занять, виховних заходів.

ТЕМА:

«Професійна компетентність методиста –

 запорука результативності роботи

  педагогів позашкільного навчального закладу» 

ІІІ. Анотація власного досвіду роботи

'

у сфері позашкільної освіти.

 

   

Діяльність має бути моя, захоплювати мене, виходити із душі моєї

К. Д. Ушинський

Маючи педагогічний досвід роботи в позашкільній установі, завжди вважала, що першочерговою умовою для педагога-позашкільника є його професійна майстерність та професійно-педагогічна компетентність, які особливо необхідні в роботі з обдарованими дітьми. Поєднання професійно значущих особистісних якостей із глибоким знанням сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, володіння методикою викладання предмета у відповідності до специфіки навчально-виховного закладу у системі позашкільної освіти є важливими педагогічними технологіями, які я, як методист, вважаю обов'язковими в роботі з педагогами.

На етапі розбудови нашої держави особливого значення набуває проблема формування гармонійної, духовно-зрілої особистості. Шляхи її розв'язання я знаходжу, спираючись на унікальну етико-філософську, художньо-поетичну спадщину українських філософів. Особливе місце серед них належить Г. С. Сковороді, педагогічні ідеї якого я використовую в роботі з обдарованими дітьми. Адже, Г. Сковорода головним завданням виховання вважав розвиток природніх нахилів і здібностей особистості.

Використовуючи інноваційні технології, вдосконалюючи форми та методи навчально-виховного процесу.

Поділяючи погляди Г. Сковороди, що справжнє щастя людини не в багатстві, славі і чинах, а в душевному спокої і «сродній праці», намагаюсь так організувати життєдіяльність свого колективу, щоб кожний педагог, з яким я працюю, знайшов свою «сродную працю», відчув втіху і насолоду від улюбленого заняття. Педагогічні ідеї великого філософа, на мою думку, співзвучні сучасним принципам життєтворчості особистості. Вчення Г. С. Сковороди («пізнай самого себе») найповніше відбиває суть компетентнісного навчання, що є, на мою думку, основою в роботі з обдарованими дітьми. Г. Сковорода вважав що кожна людина - окремий світ, а отже, неповторна індивідуальність. Від пізнання себе лежить шлях до пізнання всього сущого, до шукання щастя людини.

    На  мою  думку, надійним  інструментом, що  дозволяє  виміряти  якість позашкільної  освіти, що  має  особистісне  спрямування, є  комплексний  моніторинг  як  цілісна  система  досліджень , що  напрацьована  на  базі  нашої  позашкільної  установи, складовими  якої  є  наступні  взаємодоповнюючі  компоненти:  педагогічне  дослідження,  психологічне  дослідження, соціологічне.

 Ключовою   фігурою  якісної  освіти  позашкільної   установи  є  особистість  педагога:  людини  сучасної, яка  відчуває  ритм  життя і  розуміє  завдання  сьогоднішнього   дня.

  Сьогодні  позашкільна  діяльність  в Україні  виходить  на  якісно  новий  рівень. Гуманізація  освіти, диференціація  навчання   спрямовують  педагогічний  процес  на  розвиток  творчої  особистості.

  Концепція   розвитку    КЗ «Центр дитячої  та  юнацької   творчості»  передбачає  компетентнісний  підхід  до  організації  діяльності  закладу, який  враховує  особливості  й  психофізичні   якості  всіх суб’єктів  навчально-виховного  процесу. Оскільки  одним  із  головних   завдань  діяльності  позашкільного  закладу  є методологічне, теоретичне  та  науково-методичне  забезпечення    розвитку  та  функціонування  єдиної  системи  одержання   наукових  знань  у  позашкільному  закладі, то  насамперед  перебудова  торкнулася  змісту  методичної  роботи, адже  зміст  складає  комплекс  взаємопов’язаних  напрямів  підготовки  педагога: загальнокультурної, методологічної, методичної, виховної, управлінської, психолого-педагогічної.

    Особливості організації  навчального  процесу, розробка  нових  навчальних  планів  та  програм, пошук  нових  та  ефективних  форм  роботи, які б сприяли  досягненню  основної  мети, зумовили  оновлення   змісту  та  структури   позашкільного  закладу.

Заміна  інформаційного  підходу  в  методичній  роботі  на  методику  інтерактивного розвитку  педагога  допомогла  відмовитись  від  стереотипів, сміливіше  використовувати  нетрадиційні  методики  в  навчально-виховному  процесі.

  Науково-методична робота    ЦДЮТ   спрямована  на  створення  інноваційного   професійного  поля, формування  педагога-психолога, дослідника  йде  шляхом  не  дублювання    системи, а  знаходить  свій  найоптимальніший   варіант, в  основу  якого  покладає  соціальний  захист  дитини - надання  їй допомоги  у  поглибленні  знань, стимулюванні  розвитку  нахилів і  здібностей  у  різних  галузях  практичної  життєвої  діяльності.

 Для  цього  створені  всі  умови  для  підготовки  педагогів, спроможних  працювати  в  умовах  закладу   із збереженням  деяких  традиційних  форм  роботи, напрацьована   своя  система  підвищення  кваліфікації  педагогічних  кадрів, яка  покликана  розвивати   творчий  потенціал  сучасного  педагога, вдосконалювати  його  педагогічну  культуру.

Предмет  дослідження  - досвід  роботи  методиста  ЦДЮТ щодо  науково-методичного  забезпечення  навчально-виховного  процесу  у  позашкільному  закладі, як запорука результативності роботи педагогів позашкільного навчального закладу

Об’єкт  дослідження -  рівень  організації  навчально-виховного  процесу  в  позашкільному  закладі, що  забезпечує  розвиток  творчого  потенціалу  вихованців та результативність педагогів на  основі   інноваційних  технологій.

Мета  вивчення  досвіду:  Впровадження  інновацій   у форми  і  методи  методичного   забезпечення   навчально-виховного  процесу  позашкільного  закладу  для  підвищення  професійної  майстерності, компетентності  педагогічних  працівників    та    розвитку  творчих  здібностей  вихованців.

  Методична   робота  ЦДЮТ  спрямована  на  всебічно  якісне   підвищення  професійного  рівня  педагогів, на  збагачення  та  розвиток   творчого  потенціалу  педагогічного  колективу, на  створення   сприятливих  умов  для  творчої  їх  праці  та  досягнення  головної  мети. Новаторське   визначення  завдань  щодо  роботи  з  вихованцями  поставило  нові  вимоги  до  методичного  забезпечення. Особливістю організації  методичної  роботи  в   позашкільному закладі  є  відхід  від  репродуктивної   методики  та інструктування. Керівники гурків  самі  аналізують, узагальнюють  результати  своєї  роботи, розвиваючи  своє  педагогічне  мислення, посилюється  їхня  діагностична  функція, поглиблюються  методологічна  і  теоретична  підготовка. Методичні  прийоми  вони  обирають, виходячи  із  закономірностей  розвитку  позашкільної  освіти і  виховання.

  У  відповідності  до  конкретного   педагога  методична  робота  спрямована  на  забезпечення  знань  працівників,  розвиток  мотивів  творчої  діяльності, розвиток  сучасного  стилю  мислення, педагогічної  техніки  та  виконавського  мистецтва.

 Я, як методист,  прагну у  відповідності  до  педагогічного  колективу  спрямувати  методичну  роботу  на  його  згуртування, залучення  до  науково-дослідницької,    експериментальної   та  проектної  діяльності  з  метою  цілеспрямованої  розробки  нових  технологій  позашкільної  освіти  й  виховання. Основні  функції  методичної  діяльності  визначаю  на  основі  аналізу  та  проведеного  діагностування.

   Завдяки   цілеспрямованій  та  багатоплановій  системі  організаційно-методичного  впливу  на  всі  ланки  навчально-виховного  процесу  педагог   працює  над  створенням  інноваційної  освітньої  системи, надає  таку  методичну допомогу  працівникам, яка б  дала  можливість  включатися  в  творчий  педагогічний   пошук, вчила  б  новим  підходам  у  педагогічній  роботі  шляхом  впровадження  нових

 форм  методичної  допомоги, проводить системну  роботу  з  підвищення  професійного  рівня  педагогічних  кадрів.

   Основними  завданнями  діагностики, якою  займаюся   є  визначення  критеріїв  професійної  придатності  педагогів  для  роботи  в  позашкільному  закладі, створення  програми  соціально-педагогічних  досліджень  серед  педагогів   з  оцінкою  їх  педагогічних  якостей, корекцією  та  подальшим  прогнозуванням  їх діяльності і т.д.  Результати  цих  досліджень  стали  матеріалом  для  остаточного  створення   системи  методичного  забезпечення  з  акцентом  на  науково-методичну  спрямованість. 

      З  метою  цілеспрямованої  постановки  проблем  і  завдань  на  навчальний  рік, формування  напрямів  діяльності,   проводжу  ретельний  аналіз  навчально-виховного  процесу.  Під  час  співбесід  з  керівниками  гуртків  визначаються  невирішені  проблеми,  недоліки, накреслюються  шляхи їх усунення. Далі  проводиться  діагностування  всіх  категорій  педагогічних  працівників  з  метою  виявлення  труднощів у  їх  роботі. Для  цього розробляються  діагностичні  анкети, які  ретельно  аналізуються.   Під  час  аналізу  визначаються  позитивні  та  негативні  тенденції. Все  це  враховується  при  плануванні  засідань  методичних  об’єднань, методичних  рад,  інструктивно-методичних  нарад, школи  молодого  педагога тощо.

Аналіз  наслідків  діагностування  дає  змогу  виявити  рівень професійної  підготовки  педагога,  раціонально  та  змістовно  спланувати  методичну  роботу.

    Керівним  ядром  науково - методичного  забезпечення  педагогічної  діяльності  ЦДЮТ  є науково-методична рада.  Методична  рада  вбачає  своє  завдання  в  тому, щоб спрямувати  процес  підвищення  кваліфікації  педагогів закладу на оновлення  і  суттєве  доповнення  отриманих  психолого-педагогічних  знань, вивчення  нових  технологій  організації  навчально-виховного  процесу, узагальнення  і  впровадження  кращих  здобутків  позашкільної  освіти.

 Разом  з  колегами  проводимо  експертизу планів роботи  керівників  гуртків,  авторських  програм, проектів та  їх  затвердження,  приділяється  велика  увага  проектуванню, програмуванню  та  плануванню  заходів з  розвитку  закладу, розробляємо  алгоритм  індивідуальної  діяльності  педагогів із  самоосвітньої   роботи.

       Методистом   позашкільної  установи  використовуються  різноманітні  форми  організації  методичної роботи: групові, масові, індивідуальні, поєднуються  традиційні і  нетрадиційні.

 Перевага  надається  нетрадиційній  системі, що  базується  на   компетентнісній  моделі  підготовки  і  підвищення  кваліфікації  педагога, якій  властива  творчість, різноманітність, динамізм. На  основі  цієї  моделі  в  організації  методичної  роботи  робиться  акцент  на  мобільність  та  динамізм    методичної  роботи, навчання, аналіз  власної  педагогічної  діяльності  на  науково-теоретичному  рівні.

 Серед  традиційних  форм  роботи  значну  увагу  приділяю  роботі  методичного об’єднання, семінарам-практикумам, співбесідам, наставництву, самоосвіті, психолого-педагогічним  семінарам.  Важливим   фактором  стимулювання  керівників  гуртків   до  самоосвіти  та  самовдосконалення, на  мою думку є  проведення  взаємовідвідування  занять  гуртків,  проведення  відкритих  занять, що  приводить  до переосмислення   власного  досвіду  роботи,  написання  рефератів, виступи  на  методичних  об’єднаннях керівників  гуртків, семінарах,  науково-практичних  конференціях  та  інших  формах  методичної  роботи.

   Серед  нетрадиційних  форм  методичної  роботи   вибираю  такі, що  посилюють  наукову  спрямованість   та  практичну  діяльність:  проблемні  семінари, відкриті  заняття, методичні  конкурси, тренінги,  круглі  столи  на  різні теми.

 Щорічно  в ЦДЮТ  проводиться  конкурс  педагогічної  майстерності «Джерело творчості». Надбання  його  переможців  покладаються  в  основу  створення  майстер-класів.   Мета їх: поширення  інноваційних  педагогічних  технологій, апробація  нових  ідей, наукове  дослідження   творчого  доробку  педагогів.

    Пошук  ефективних  форм  методичної  роботи,  накопичення  необхідного науково-методичного  та  інформаційно-аналітичного  потенціалу  проходить  в  закладі  через  систему  постійно  діючого  методичного  об’єднання, яке  має  велике  значення  у  підвищенні  професійного  рівня  педагогів.

Використання  діагностичних  методів  у  системі   роботи  методичного  об’єднання  дає  можливість  побудувати  і   спланувати  роботу  за  принципом  індивідуального  підходу  з  урахуванням  конкретних  запитів  педагогічних  працівників. На  методичному  об’єднанні  розглядалися  питання  використання  сучасних  педагогічних  технологій,  методики  тренінгів, спрямованих  на формування   креативності і т.д.

     Методичне об’єднання    позашкільної  установи    допомагає  вибирати  шляхи, орієнтовані   на  розвиток  кращих  ідей, використовувати  потенціал  досвідчених    педагогів.

     Поєднання  теоретичних  знань  з  практичними  знаннями  при  проведенні  методичниго  об’єднання,  на мою думку, є  запорукою  позитивної  роботи не  лише  педагога, але й гуртка в  цілому. Під  час  його   проведення  використовую  активні  методи, що  сприяють  творчому  зростанню  педагогів, а саме: розв’язування  ситуаційних  задач, ділові, рольові ігри, дискусії, творчі  звіти, інформаційний калейдоскоп тощо. На  засіданнях  методичного  об’єднання проводиться  активний  обмін  думками, знахідками, ідеями  та  технологіями  впровадження  їх  у  практичну  діяльність, проводиться  аналіз  і  корекція  діяльності, створюються  умови для самореалізації  та  самооцінки  педагога, переосмислення  його  діяльності.

   Роботу  методичного  об’єднання   спрямовую  на  розв’язання  таких  проблем як «Інноваційна  технологія  формування  пізнавальної  діяльності  гуртківців», «Пошук  нових  шляхів  формування   творчої  особистості» та  інші.

   Таким чином, методичне об’єднання позашкільної  установи стають  акумулятором  інновацій  педагогічного  та  практичного  досвіду  закладу.

 Велику  увагу  приділяю  вивченню, узагальненню  та  пропаганді  педагогічного  досвіду  працівників   позашкільної  установи.

 У  планах  роботи    методичного  об’єднання  передбачається  обговорення  питань  вивчення  та  впровадження  у  навчально-виховний  процес передового педагогічного  досвіду. Протягом  2016-2017  н. р.  вивчався  і  узагальнювався  досвід  роботи  культорганізатора Мартинчик Н.М.

    Кожного року педагоги  беруть  участь  в  обласному  конкурсі  на  кращу  методичну  розробку з  науково-технічної  творчості серед  педагогів позашкільних  навчальних  закладів області.

  Значну  увагу   приділяю   наданню  методичної  допомоги  керівникам  гуртків  у  проведенні   занять.  Звертається  увага  на  змістовно-технологічний  аспект  заняття, впровадження  інноваційних  технологій  у  навчально-виховний  процес, реалізацію  навчальної  програми, виконання  поставленої  мети  та  ряд  інших  питань. Такий  аналіз   дає  можливість  методисту  зробити  об’єктивний  висновок  щодо  педагогічної  і  професійної  підготовки  педагогів  з  організації  навчально-виховного  процесу, визначити  рівень  педагогічної  діяльності  кожного.

  Однією  із  важливих  форм  роботи  із  педагогічними  працівниками  установи  є  роботи  із  молодими  спеціалістами, для  яких  створена  Школа  молодого  педагога.

 Основною  функцією  школи   є  поступове   формування  професійних  умінь  та  навичок, які   відповідають  вимогам  сьогодення, до  педагогічної  науки та  практики, що  зумовлюють  виконання  завдань  педагогічного  колективу. Зміст  роботи  школи  розрахований  на  навчальний  рік, заняття  проводить  методист  закладу.  В більшості, це  кропітка  робота, що  починається  із  ознайомлення  новопризначених педагогів  з основними  документами  позашкілля, вимог до  ведення  документації,   роботі  по удосконаленню  форм і методів  навчальної  діяльності із вихованцями,  врахування  психолого-педагогічних  підходів  до  організації  навчально-виховного  процесу.

       Творча  група   закладу  за  сприяння  та  допомозі   методиста  ЦДЮТ  працює над   розробками  інноваційних  соціально-педагогічних  технологій, цільових  комплексних  та  інших  освітніх  програм. Такими  питаннями  є «Шляхи  підвищення  педагогічної  майстерності  керівників  гуртків»,  про  підготовку  друкованої  продукції  з  метою  організації   навчання  та  виховання  гуртківців  позашкільної  установи,  розвитку  видавничої діяльності   ряд  інших.

   По  завершенню  навчального  року  в  закладі   проводиться   науково-практична конференція, на  якій  підводяться  підсумки  роботи  педагогів  та  вихованців  за  навчальний  рік, запрошуються  представники   районної  адміністрації,  відділу  освіти, інших  зацікавлених  структур.

     Протягом  останніх  років  працюю не  тільки  над  посиленням  психолого-педагогічної, етичної,  правової  підготовки  педагогічних кадрів, а також  над  оволодіння  ними  комп’ютерною  технікою. Це   сприяло  тому, що  займаючись  науково-дослідницькою роботою,  проектною  діяльністю, керівники  гуртків  використовують  в  своїй  роботі  мультимедійні  презентації.  

        За  сприяння  методиста  позашкільної  установи  кожний  керівник  гуртка  прагне  освоїти  комп’ютерні  технології, створює  разом  з  гуртківцями  мультимедійні  презентації, розвиває  проектну  діяльність.

Залучення  педагогів  до  участі  в  різних  проектах, експериментах, до  написання  авторських  програм, методичних  розробок, статей ,посібників  та  публікацій  - є  безпосереднім  виявленням  творчого  потенціалу   педагогічного  керівника  та  є  результатом  науково –методичного забезпечення, яке здійснюється  в позашкільній  установі.

  Організуючим  центром  методичної  роботи з  педагогічними  працівниками  є  методичний  кабінет. В   методичному   кабінет  зібрані    основні  документи  з  питань  позашкільної  освіти, директивні  документи  про  діяльність  позашкільних  закладів, напрацьований   матеріал  по  вивченню  та  поширенню  передового  педагогічного  досвіду, діагностичний матеріал (анкети, тести, тренінги і т.д. )  на  допомогу  в  роботі  керівнику  гуртка, методичні  рекомендації для  всіх  категорій  педагогічних працівників, матеріали для  удосконалення  професійної  компетентності  педагогічного  працівника  закладу, розроблені  рекомендації  для роботи з обдарованими, здібними  дітьми, картотека рекомендованої літератури, зразки  звітності  та  документації   керівника  гуртка, творчі  звіти  педагогів, документація  методичного  об’єднання, тексти  виступів керівників  гуртків  на  засіданнях  методичних  об’єднань, видавничі  матеріали ,  стенди, зібрані матеріали, що  мають  інформаційний    зміст.

Я   здійснюю  основні  завдання  по   науково-методичному  забезпеченню  навчально-виховного  процесу  установи та  наданню   допомоги  педагогічним  працівникам у  підвищенні  їх  науково-методичного  рівня  та  педагогічної  майстерності. 

   В  2016- 2017  навчальному  році  працюю  над  удосконаленням  науково-методичного   забезпечення  навчально-виховного  процесу  позашкільної  установи , програмно-методичним   оновленням, запровадженню  нових  форм  і  методів  діяльності, підвищенням  майстерності  педагогічних  працівників  та  організовую  колектив  на  активну  участь  в  обласних  та  Всеукраїнських  конкурсах  учнівської  молоді  та  педагогічних  працівників.

             У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими і необхідними є розробка і впровадження нових підходів, що сприяють підвищенню її якості і забезпечення поступності. Серед них важлива роль належить компетентнісному підходу.  

 Компетентнісний підхід в позашкільній освіті – це підхід, що базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формах та методах позашкільної освіти компетентностей особистості. Важливу роль в роботі позашкільного закладу та результативності відіграє і професійна компетентність методиста ЦДЮТ. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок. досвіду. культури. Метою компетентнісного підходу є забезпечення  якості позашкільної освіти. Сутність цього підходу полягає в тому, що в його основу покладено таку категорію, як компетентність. 

  Компетентність -  особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе вжитті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом, культурою. У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як центральне. Компетентний в широкому розумінні – "це знаючий, обізнаний в певній галузі": у вузькому розумінні -  той , хто має право авторитетного судження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.

 Бути компетентним -  значить вміти реалізовувати знання, застосувавши  досвід, волю і емоційний стан для вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь в кількісному відношенні. Але без знань і особистого досвіду діяльність набуття компетентностей неможливе. Більш того, набуття компетентностей залежить від активності, свідомого відношення керівника закладу до різних видів діяльності (праці, навчання тощо). Варто зазначити, що компетентності не слід протиставляти знанням або умінням і навичкам. Поняття компетентності ширше за поняття знання, або уміння, або навик. Воно вимагає як інтелектуальну, так і діяльну сферу.

 Системна робота не може бути без прогнозування та перспективного планування роботи. Планування роботи позашкільного закладу є однією з найважливіших функцій методичної роботи, що підтверджує вивчення першоджерел з проблем планування. За даними дослідження Г.В. Єльнікової, майже 80% авторів виокремлюють функцію планування. Теорія і практика управління розглядають планування, як  визначення мети, тобто її моделювання з визначенням конкретних виконавців, часу та необхідних матеріальних ресурсів. Планування базується на усвідомленні методистом закладу потреби в конкретних результатах. При цьому мета виступає як спроектований,  передбачений наслідок, ідеалізований кінцевий результат та активізуючий чинник діяльності. Планування буде лише тоді ефективним, коли всі його складові становлять певну систему.

     Аналізуючи роботу, вивчаючи та порівнюючи передові системи планування, виходячи з Концепції розвитку ЦДЮЮТ  я прийшла до висновку, що у Центрі має бути така система планування:

1. Перспективний план розвитку ЦДЮТ .

2. План роботи ЦДЮТ на рік.

3. Циклограма роботи методиста на місяць.

4. План роботи  методиста на рік.

   Під час розробки перспективного плану роботи ЦДЮТ обов'язково враховуються існуючі та потенційні можливості педагогічного колективу: завдання, які колектив виконуватиме протягом спланованого періоду; найефективніші засоби для виконання запланованих завдань. Під час планування роботи слід чітко визначити напрями діяльності: науково-методична проблема (реалізація проблеми через основні завдання за роками - етапи); учнівський контингент (перспектива розвитку); педагогічні кадри (підвищення професійної компетентності директора, методиста, керівників гуртків); атестація педпрацівників; зміцнення навчально-матеріальної бази та вирішення найважливіших проблем закладу; вдосконалення навчально-виховного процесу; керівництво закладом.

     Перспективний план та план роботи  ЦДЮТ  на рік обов'язково обговорюються на засіданнях педагогічних рад та затверджуються в установленому порядку. Здійснюється глибокий аналіз, вносяться зміни та доповнення, враховується думка педагогічного колективу щодо напрямів діяльності, які обов'язково приводять до кінцевого результату.

  Соціальна обумовленість планів роботи передбачає врахування в них соціально-економічних процесів, що відбуваються в усій державі та на місцях, відображення в конкретних формах, притаманних діяльності позашкільних закладів, таких явищ, як демократія, гуманізація, гуманітаризація, комп'ютеризація навчання та управління. Важливими умовами виконання планів є забезпечення єдності дій адміністрації, педагогічного колективу, послідовне здійснення заходів щодо зміцнення трудової дисципліни й раціональної організації праці керівників гуртків, підвищення відповідальності за кінцевий результат навчально-виховної роботи, створення в педагогічному колективі атмосфери творчого педагогічного пошуку.

  Визначення мети, завдань, змісту діяльності в планах роботи закладу мають бути обумовлені й відповідати соціальним реаліям, програмам, враховуючи особливості регіону та особливості його розвитку, концепції розвитку позашкільної освіти.

  Саме тому, педагогу позашкільного закладу важливо оволодіти інноваційними підходами до планування та застосовувати компетентнісний підхід. Планування роботи закладу передбачає визначення стратегічних і тактичних цілей його діяльності, основних і допоміжних завдань. Що стосується стратегічного планування, то йдеться мова про визначення його місії (мети) і розробку концепції діяльності, обґрунтування моделі і програми розвитку, визначення інноваційних ідей і підходів, створення позитивного іміджу позашкільного закладу.

  Тактичне планування забезпечується в результаті складання річних, помісячних планів що визначають спрямованість і зміст діяльності позашкільного закладу на визначений період. При цьому однією з істотних проблем залишається оволодіння методистом закладу прийомами самоорганізації управлінської діяльності, що є предметом аналізу особливого розділу теорії менеджменту(самоменеджмету), який тільки починає розвиватись.

      Організація як складова частина навчального процесу означає створення структури, що дає можливість членам педагогічного колективу ефективно працювати для досягнення стратегічної та тактичної мети, поставленої перед ними, і забезпечує чітку взаємодію між її основними підрозділами і працівниками.

   Чітка визначеність, взаємодія і взаємодоповнюваність методичних функцій забезпечує ефективність процесу навчання в позашкільному закладі.

 Компетентність завжди проявляється в діяльності.Професійна компетентність методиста позашкільного закладу виявляється під час вирішення професійних завдань. Природа професійної компетентності така, що вона може виявитися тільки в органічній єдності з цінностями методиста, тобто за умови глибокої зацікавленості в даному виді діяльності.

        

Очікуваний  результат

     Результативністю  інноваційної  діяльності  є  інноваційний  продукт, що  зазнав

     певних  технологічних  змін.

   Інноваційним  продуктом  КЗ «Центр дитячої та юнацької творчості»  є  новий зміст і  технології навчання та  виховання,  форми і  методи організації  освітнього  середовища тощо.

 Завдяки запровадженню  методики  моніторингу  якості позашкільної освіти, дослідженню, діагностиці навчально-виховного процесу, якісно змінились показники  освітнього  закладу.

      Відбулися  позитивні зміни,  що  сприяли:

- формуванню  мотиваційної, теоретичної  та  функціональної  готовності  до інноваційної, пошуково-експериментальної  діяльності;

- формуванню сучасного  стилю  мислення  з його  характерними  ознаками: креативністю, системністю, гнучкістю, динамізмом, перспективністю, об’єктивністю, концептуальністю  тощо;

- засвоєнню  ефективних  стратегій  та  технологій  удосконаленню  навчально-виховного  процесу, самореалізації, життєтворчості у  провідних  сферах  життя  (професійній  діяльності ), соціальному  середовищі;

-  поєднанню, взаємозв’язку, взаємодоповненню  професійного і особистісного  зростання, мотивації  неперервного  саморозвитку;

- створенню   власної  діяльності, в якій  органічно  поєднуються  індивідуальні  якості  та  нормативні  вимоги.

    Педагогічна  майстерність  керівників  гуртків  пов’язана  із  успіхами  гуртківцями.

Висновки

В  закладі створені належні умови  для компетентнісного навчання і виховання гуртківців, що сприяє розвитку їх індивідуальних здібностей.

В умовах реформування національної системи освіти в Україні винятково важливого значення набуває систематична робота з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Методист позашкільного закладу надає системну допомогу педагогічним кадрам в реалізації актуальних питань розвитку, вдосконалює і підвищує професійну майстерність та фаховий рівень педагогічних кадрів, активізує їх творчий потенціал, формує здатність до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються в зв 'язку з переходом на новий зміст загальної середньої освіти.

Методична робота сприяє підвищенню науково-теоретичного і культурного рівня педагогів та удосконаленню психолого-педагогічної й професійної підготовки.

Психолого-педагогічні інновації, які запроваджую в методичну роботу  - це процес оцінювання, діагностики та  прогнозування педагогічних   інновацій на основі науково-методичного забезпечення.

   Методист позашкільної установи велику увагу в роботі з педагогами приділяє наданню методичної допомоги у проведенні занять підготовці методичних рекомендацій,  розробок,  організації  та   проведення   проблемних    семінарів, вивченню перспективного досвіду,  роботі методичного об 'єднання, творчої групи тощо.

 Крім традиційних форм і методів застосованих у навчально-виховному процесі позашкільної освіти прагну удосконалити систему методичних заходів та надання вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси.

   Для одержання якісних і кількісних показників покращення результатів освітньої діяльності використовую діагностику, яка характеризується підвищенням рівня навчальних досягнень вихованців, їх творчого розвитку та педагогічною майстерністю педагога.

    Психолого-педагогічні інноваційні технології, що напрацьовані методистом змінили  структуру та якість педагогічного процесу. Впровадження психолого-педагогічних  інноваційних технологій сприяло зростанню педагогічної майстерності учасників інноваційних процесів, результативності якісних показників навчальних досягнень гуртківців.

Значну увагу звертаю на впровадження в навчально-виховний процес методів інноваційного пошуку: методу дослідження , наукового осмислення нововведення, моделюваннюю реальних ситуацій, методу розробки програм, проектів, діагностування; аналізу кількісних  та якісних показників інноваційного пошуку.

Завдяки впровадженню інноваційних технологій, зріс інтерес у  педагогів позашкільного закладу до використання інтерактивних методів навчання  гуртківців, де одним із сучасних напрямів роботи є науково-дослідницька, проектна діяльність.

Захист проектів, що практикується в навчально-виховному процесі установи  -це  форма групової методичної роботи, що пов 'язана із публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми спрямованих на вдосконалення  навчально-виховного процесу.

Колективом педагогів установи були зроблені висновки, що опановуючи культуру проектування, вихованець привчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізувати засвоєні засоби та способи роботи, а також  удосконалює свої навички та культуру особистісного спілкування і співробітництва.

Завдяки напрацьованим навчальним інноваційним технологіям в результаті співпраці педагога з учнем суттєво покращилась мотивація гуртківців до навчального процесу.

Інноваційна діяльність в позашкільному закладі характеризується системним експериментуванням, апробацією та застосуванням інновацій в освітньому процесі.

         Під такими інноваціями розуміються елементи новизни, що істотно змінюють результати освітнього процесу.

 Плекання особистості потребує вдосконалення науково-методичної майстерності педагогів, створення і впровадження систем самоврядування, виховної роботи, здійснен­ня управління закладом освіти на державно-громадських засадах.

      Одне з основних завдань на всіх етапах розвитку освіти — підвищення рівня про­фесійної майстерності педагогів. Навчальному закладу потрібний педагог, який би постійно вдосконалював зміст своєї педагогічної діяльності. Виконати це завдання можна лише тоді, коли добре організовано методич­ну роботу в навчальному закладі. У закладі діє методична рада, серед основних завдань якої — пошук оптимальних форм удосконалення майстерності педагога шля­хом застосування нетрадиційних підходів

      Атмосфера натхненної праці, дух творчості, добра аура самопожер­тви в ім'я дитини притаманні колективу ЦДЮТ. Тому визначальною складовою в здійсненні поставленої мети стала опора та творчий потенціал педагогічного колективу. Упродовж кількох років педагогічний колектив працює над пошуком і впровадженням інноваційних навчально-ви­ховних технологій, акцентуючи увагу на творчості та розвитку осо­бистості.

       Усю діяльність педагогів закладу спрямовано на виховання громадянина-патріота, здатного розбудовувати суверенну Україну, захищати її прагнення до інтеграції у світо­ве європейське співтовариство.

        Важливими умовами досягнення успіху нашим колективом, що ступив на шлях розвитку, завжди були і залишаються поступовість дій, ґрунтовна теоретична підготовка педагогів і членів адміністрації, зворотний зв'язок між педагогами і керівництвом навчального закладу. Це знижує рівень хаосу, нервовості та розча­рування колективу, особливо на перших етапах запровадження інновацій.

             Важливою умовою здійснення змін в організа­ції методичної роботи закладу стала діагностика особистісного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу. В роботі ЦДЮТ утвердився дослідницький підхід, сформувалася система ви­користання соціолого-педагогічного методу до­слідження, діагностування та анкетування. Від­працьовано технологію планування роботи за результатами діагностики, моніторингу навчаль­ної діяльності.

   У цілому, підсумовуючи викладене вище щодо створення системи науково-мето­дичної роботи в закладі слід відмітити, що кожний керівник гуртка — неординарна особистість, яка здійснює навчання на високому рівні складності, але при цьому намагається створити атмосферу довірливого спілкування, забезпечити варіативність з урахуванням методич­ної проблеми закладу. Адміністрація ЦДЮТ намагається об'єднати педагогів, сприяючи визнанню ними ідей гуманізму та усвідомленню своєї ролі в реформуванні освіти. «У головному — єдність, у суперечці — свобода, в усьому — любов» (М. Кузанський).